Протягом усієї історії розвитку культури людина прагнула прикрасити своє життя, зробити красивими всі необхідні йому речі – одяг, житло, посуд, знаряддя виробництва. У стародавньому світі, коли виробництво предметів споживання було справою виключно ручної праці, ремесло та мистецтво становили єдине поняття. Ремісник поєднував у своєму обличчі одночасно і художника, і техніка, і винахідника.
Ремісниче виробництво, будучи у ті далекі часи основним видом виробництва, проіснувало без особливих змін до кінця середньовіччя. Поєднання краси з утилітарними якостями протягом багатьох століть залишалося основною властивістю будь-якого ремесла. Коли на зміну ремісничому виробництву прийшло виробництво машинне, єдність краси та користі порушилася. З огляду на особливості та складності нової машинної техніки вироби стали втрачати свої естетичні якості, які вже здавались не лише необов'язковими, а й навіть зайвими. Вважалося навіть, що поєднання гарного з корисним суперечи...
