Є кілька методів або правил проведення робіт зі зведення кладки. Основні впритул і вприжим. Який з них вибрати, залежить від ступеня пластичності розчину. Наприклад, для кладки із твердим розчином (7-9 см о. к.) і гарного заповнення шва, а також наступної прошивки добре підійде метод вприжим.

Тоді розчин потрібно розстеляти, відступивши від лицьової поверхні стіни на 1 — 1,5 см. Потім його розрівнюють кельмою, щоб підготувати розчинну постіль одночасно для кількох глиняних брусків. По закінченні ряду потрібно підгребти ребром кельми частина розчину до раніше покладеної цегли і притиснути суміш до вертикальної грані.

Всі наступні бруски потрібно покласти на ліжко і притиснути до полотна кельми. Потім, кельма різко витягається, розчин зафіксується між вертикальними гранями цеглин. Вони осядуть на постіль, а надлишок розчину зрізається кельмою. У підсумку вийде досить міцна цегляна кладка з абсолютно заповненим швом.

Наступний метод (впритул) застосовується під час робіт по укладанні на рухливий розчин (приблизно 12 — 13 см о. к.) впустошовку. Мається на увазі неповне заповнення шва з лицевої сторони стіни. При цьому розчин загребается з грядки однією з граней цегли, починаючи з відстані від покладеного раніше цегли в 80-120 мм. Такий метод можна застосовувати, якщо в подальшому планується оштукатурювання стін. Глиняний брусок притискається до ліжка, а надлишок розчину з ліжка заповнює вертикальний шов.

Пізніше цегла акуратно ссаживают на постіль, а суміш розстеляють на відстані 2-3 см від лицьової частини стін.

Під методом впритул з підрізуванням зазвичай розуміють комбінування вищеописаних способів робіт. У такому разі цегляна стіна зводиться з повним заповненням швів. Розчин потрібно розстеляти також, як при методі вприжим, але безпосередньо цегляні кладки робляться впритул. Рухливість розчину при цьому способі доводиться до 10 — 12 см о. к. роботи цегляна кладка «вприжим» важче за виконання, ніж «впритул».

Кладка кирпича по материалам сайта Все Работники.