Чим швидше банки зможуть забезпечити доступне фінансування на максимально зрозумілих умовах малим і середнім підприємствам, тим швидше українці зможуть впевнено дивитися в майбутнє.

«Сільгоспвиробники забезпечують понад 37% усієї валютної виручки України, тобто кожен четвертий долар. А це понад 14% загального обсягу ВВП країни», — зазначила експерт.

Одним з максимально дієвих інструментів забезпечення доступного кредитування малих та середніх агропідприємств Олена Коробкова бачить аграрні розписки. Проте, відповідний закон, прийнятий в 2012 р. сьогодні «мертвий».

«Щоб запустити механізм, потрібна відповідна інфраструктура, — вважає вона. — Кожна аграрна розписка повинна вноситися до Реєстру аграрних розписок. Заставою по аграрній розписці є майбутній урожай, що виросте на конкретному шматочку землі. Ця земля повинна бути внесена в Земельний кадастр. Кадастровий номер цієї ділянки також вноситься до Реєстру аграрних розписок. Туди ж повинна вноситися інформація у разі дефолту за аграрною розпискою. Потім ці дані стають публічними та доступними будь-якому користувачеві реєстру. Більш того, при зміні орендаря чи власника ділянки, на якій вирощено урожай, майнові права на нього зберігаються за кредитором за аграрною розпискою».

Сьогодні система частково запрацювала. Але нависла інша загроза — оцінка ризикованість таких операцій. Щоб аграрні розписки почали повноцінно працювати як інструмент банківського кредитування, банкіри також просять про час тривалістю 3 роки для реалізації пілотного проекту, в рамках якого будуть пом'якшені вимоги при визначенні розміру кредитного ризику за операціями з аграрними розписками. Мова йде про те, щоб дозволити банкам при кредитуванні під аграрні розписки використовувати низькі значення коефіцієнта ймовірності дефолту.