«Секрет» продовжує розповідати про країни з нетрадиційними формами капіталізму і драмі реформаторів і підприємців, які там діють. Перша серія була про уявне економічне диво Монголії, друга — про Аргентині, яка менше століття тому вважалася третьою за розміром економікою світу. Третя серія — про ліберальні реформи в невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки.
«Араїк Арутюнян — просто гарний чоловік, який чесно виконує борг. Так буває, розумієте?» В 4 години ночі ми ходимо з міністром сільського господарства Арамом Мхояном по центральній площі Степанакерта і розмовляємо про долю невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки. Навколо ніяких лавок, плитки, вай-фая — суцільний асфальт і дзвінка кавказька темрява, підсвічена ліхтарями. Більше гуляти ніде: будують і ремонтують тут не менше, ніж у Москві цього літа, старого міста не було, а якщо б і був, то не зберігся після війни.
Міністр сільського господарства ходить по місту без всякої охорони. Як і прем'єр-міністр. Президент Бако Саакян теж прогулюється в магазин поодинці, але йому охорона належить за законом, відмовитися не можна. Чиновники впевнені, що побоюватися в Карабасі нікого, місцеві — законослухняний народ. В країні «ноу криминалити», як сказав би Віталій Мутко. У радянські роки була приказка: «У Москві ще чорнило не висохло, а в Карабасі вже виконують» — з тих пір змінився тільки центр прийняття рішень, тепер він у самому Степанакерті.
З ким у республіці ні поговори — кожен за що-небудь вдячний прем'єр-міністрові Арутюняну. З одного боку, лаяти владу не прийнято. У 150-тисячної мікрокраїні — як у селі: всі все знають про сусідів і намагаються не сваритися. Але з іншого — Арутюняна нахвалюють за справу: він підняв економіку з допомогою ліберальних реформ, і тепер ВВП щорічно зростає на 10-15%. За сім років цей показник на душу населення потроївся (до $3000), а середня зарплата подвоїлася ($235). Для порівняння: на Україні і в Абхазії середня зарплата стабільно нижче $200, а в Придністров'ї зростання економіки ледь дотягує до 5%, правда, середня зарплата трохи вище карабахської.
Гірську республіку називають «закавказьким тигром», і це заслужено. «Секрет» розібрався, як Карабах з розгромленого війною гарячої точки став економічно самостійною і небідній демократією.
|